Неймовірний світ Elden Ring, що несподівано захопив мене й не відпускає
Джерело зображення: Gamesplanet
Щойно я почув примарний звук того, як мої супутники-скелети перетворюються на порох, стало зрозуміло, що справи кепські. Вони були призначені відвертати увагу величезного дракона, що нависав переді мною, поки я стріляв у нього здалека, але коли мої неживі союзники пали, дракон зосередився на мені. Швидке ухилення врятувало мене від участі бути розчавленим його гігантською лапою, і я знав, що маю лише кілька секунд, щоб випустити кілька бойових заклять в його напрямку. Я побачив, як дракон почав набирати повітря в груди, і зрозумів, що буде далі. Але в бажанні нанести якомога більше шкоди я випустив ще одне закляття, перш ніж спробувати втекти. Дракон покарав мене за зарозумілість озером вогню, яке вбило мене на місці.
Це був шістнадцятий раз, коли я загинув у битві з тим драконом, і знадобиться ще багато смертей, перш ніж я нарешті здобуду омріяну перемогу. У мене пішло на це два дні, і кожна хвилина була задоволенням.
Ігри FromSoftware завжди відлякували мене рівнем майстерності, концентрації та терпіння, якого вони вимагали. Я розумів їхню популярність, але вважав, що схожі на Dark Souls ігри викликатимуть в мене роздратування через їхню виснажливу складність. Але поворот цієї невблаганної серії до відкритого світу, який стався в Elden Ring's, привабив мене, тож я з примхи купив гру, яку не мав надії пройти до кінця. 30 годин по тому: я повністю захоплений і знаю, що досліджуватиму Проміжні Землі протягом наступних місяців.
Хоча ігри з відкритим світом сьогодні є популярнішими, ніж будь-коли, мало які з них вловлюють сутність таких класичних шедеврів, як Morrowind, який заохочував гравців досліджувати світ, але відмовлявся вести їх за руку. Elden Ring не дає ані квестових позначок на мапі, ані журналу з докладними інструкціями, ані чіткого напрямку, куди рухатися. Ну, напрямки є, але вони ведуть до негайної загибелі, якщо спочатку не підняти рівень.
Джерело зображення: Gamesplanet
Отже, лишились я, моя кмітливість і блокнот для записів. Я сів на коня, почав їздити довкола та шукати неприємності найнижчого рівня, якого тільки міг знайти, щоб на них відточувати свою зброю і навички. Хоча, зізнаюся, я отримав кілька порад з різних джерел, які зробили початок гри набагато легшим.
До речі, одна з речей, які привабили мене в Elden Ring — це неймовірно великий світ, який тобі дають — і йди на всі сторони. Він нагадав мені ті часи в дитинстві, коли ми приходили на ігровий майданчик, не терплячи поговорити про нове спорядження, яке знайшли у грі, або трюк, як перемогти одного боса. Потім ми поверталися додому і користувались усіма порадами, щоб просунутися трохи далі й робити нові відкриття.
Але в якийсь момент я зрозумів, що більше за дослідження відкритого світу мене цікавлять сумнозвісні битви з босами. Щоразу, коли я знаходжу вхід до нового підземелля чи скрипучі двері до замку, я усвідомлюю, що очікую на смертоносного боса з іншого боку. Кожен новий ворог є величним, жахливим або гротескним у такий спосіб, який моя уява і не змогла б вигадати, а вивчати послідовності й набори рухів кожного з них — цікава та складна справа, що зрештою винагороджується. Я очікував, що після кожної смерті з роздратуванням кидатиму свій контролер у стіну, але замість цього я щоразу сміюся, коли зустрічаю передчасну загибель, готовий спробувати знову. (Це не стосується Лицаря Горнила, якого я ненавиджу всіма фібрами душі).
Джерело зображення: Gamesplanet
Студія FromSoftware зробила з Elden Ring щось неймовірне. Багато в чому вони залишилися вірними формулі Dark Souls: похмура, але заворожлива атмосфера, історія, похована під шарами прихованих квестів, бої, що не вибачають помилок і саме цим затягують гравців. Проте, на відміну від попередніх ігор, відкритий світ Elden Ring дозволяє новачкам витрачати більше часу на тренування, підвищення рівня та пошук потужного спорядження на ранньому етапі гри. Можливість викликати духів або інших онлайн-гравців на допомогу в битві не дає назавжди застрягнути на якомусь моменті, а великий вибір класів та стилів гри пропонує кожному змогу вибрати власний рівень складності.
На тривалу дискусію, чи повинні ігри FromSoftware мати легкий режим, команда розробників відповіла, здавалося б, неможливим способом: вони зробили свою гру більш доступною, не пожертвувавши нічим з того, що робить ігри Souls такими, які вони є.
Тому я щовечора проводжу години у спробах знищити чергове страховидло, а щоранку із захватом розповідаю друзям і колегам про те, що знайшов напередодні. Нехай ігровий майданчик змінився, але Elden Ring передає дух старих добрих ігор з відкритим світом краще за будь-яку іншу гру останніх років. Після 30 годин я тільки починаю розбиратися в тому, що може дати ця гра. Якщо ви раніше уникали ігор, схожих на Souls, але вас заінтригував відкритий світ Elden Ring, неодмінно спробуйте. Ви можете здивуватися, відкривши для себе новий улюблений жанр.
